Фото орієнтовно 1900–1903 рр., на картоні, місце походження не зазначене.
Ліворуч робітник заводу «Наваль», такелажний доку, Володимир Тимофійович Роздобудько (1874–1922), родом із села Косарі Чигиринського повіту Київської губернії (тепер Кам’янського району Черкаської області). Поступив на завод у 1899 році, був учасником чисельних виступів робітників заводу за свої права.
Поряд з Володимиром стоїть його молодший брат Кирило (1878–1920), на той час робітник у господарстві І.І.Горовнікова по вулиці Шосейна, 38, одного із кращих садівників Миколаєва. У Горовнікова Кирило набув такого досвіду, що згодом зміг самостійно працювати в поміщицьких маєтках, зокрема, у М.М.Аркаса.
Так виглядали мешканці Миколаєва на початку XX століття
На фото (орієнтовно 1908 року) – Мотрона Тимофіївна Роздобудько (1889–1981), селянка села Косарі Чигиринського повіту Київської губернії та її брати, мешканці Миколаєва: ліворуч – Кирило (1878–1920), праворуч – Лука (1888–1980). На звороті оригіналу: «Фотографія Л.Л.Коносевича. Николаевъ. Б.Морская № 39». 10,7 см Х 13,7 см, на картоні.
Домашня служниця в родині Аркасів
На фото (орієнтовно 1907–1908 рр.) – Горпина Василівна Роздобудько (1883–1965), уродженка посаду Нова Прага, дружина Кирила Тимофійовича Роздобудька. На звороті оригіналу: «Фотографія Л.Л.Коносевича. Николаевъ. Б.Морская № 35». 11,0 см Х 13,5 см, на картоні.
У 1906–1915 роках Роздобудьки працювали в господарстві знаменитих Аркасів. Горпина Василівна спочатку виконувала різні роботи в помешканнях Аркасів у Миколаєві та Богданівці, а потім її перевели покоївкою. Вона розповідала, що хазяйка дому, Ольга Іванівна, дружина Миколи Миколайовича Аркаса, завжди ретельно перевіряла роботу прислуги. Щоб пересвідчитися, чи добре витерті меблі, вона діставала білосніжну носову хустинку й проводила нею по меблях. Горпина Василівна розповідала про це без тіні образи, було видно, що вона зберегла до Аркасів велику повагу. Г.В.Роздобудько з приємністю згадувала про своє спілкування з донькою О.І.Аркас – Оксаною Миколаївною. Взимку О.М.Аркас проживала в Миколаєві, а на літо приїздила разом із своєю сім’єю в Богданівку. Фото Оксани, де вона, гарна молода жінка, зображена верхи на чудовому коні, розміщалося в оселі Роздобудьків на самому видному місці. Найменша дочка Горпини Ніна (1917–2013) на все життя запам’ятала, як її в дитинстві зачаровувало романтичне зображення красуні.
У сім’ї Роздобудьків за час роботи в Аркасів народилося троє дітей. Цікавим фактом є те, що Горпина Василівна для полегшення пологів народжувала дітей у ванні з водою. Можливо, про такі умови для породіль у родині Аркасів дбала Ольга Іванівна або сімейний лікар.
Як розповідали мої рідні, всіма справами в маєтку керувала Ольга Іванівна, людина сильного характеру. Якось Горпина Василівна випадково стала свідком незвичної розмови М.М.Аркаса з управляючим. Микола Миколайович зауважив останньому, що господиня ображається на нього за нечемне вітання. Той відповів Аркасу, що поважно вітався й не мав наміру образити Ольгу Іванівну, тоді Аркас каже: «Ось вам десять карбованців і не забувайте, будьте ласкаві, вітатися з хазяйкою».
Садівник-городник маєтку Аркасів
На фото – Кирило Тимофійович Роздобудько (1878–1920). На звороті оригіналу: «Фотографія Л.Л.Коносевича. Николаевъ. Б.Морская № 39» та напис, зроблений К.Т.Роздобудьком, «18 го Декабря 1912 г. Дорогому Луці. Благодарный любящ. Кирило». Оригінал (фото 10,6 см Х 14,6 см, на картоні) зберігається в Родинному архіві Роздобудьків, м. Хмельницький.
У 1906–1915 роках К.Т.Роздобудько та його дружина Горпина Василівна працювали в господарстві знаменитих Аркасів. Горпина спочатку виконувала різні роботи в помешканнях Аркасів у Миколаєві та Богданівці, а потім її перевели покоївкою. Кирило Тимофійович працював садівником-городником.
Як розповідали мої рідні, всіма справами в маєтку керувала Ольга Іванівна, дружина Миколи Миколайовича Аркаса, людина сильного характеру. У віданні Кирила Тимофійовича були сад, город у маєтку «Богданівка» та невеликий сад біля будинку Аркасів у Миколаєві. Роботи вистачало: внесення добрив та оранка землі, обрізування фруктових дерев, виноградників та очистка ягідників, підготовка парників та розсади овочів, вирощування посадкового матеріалу у фруктовому розсаднику. Весною поспішали висіяти насіння городини, висадити розсаду різних сортів помідорів, перцю, баклажанів, селери, капусти тощо. Багато праці докладали на обробітку городини, поливі рослин, для цього наймали сезонних робітників. Кирило Тимофійович підбирав сумлінних, кмітливих, організовував їх роботу, слідкував за якістю обробітку. Як достигав врожай, потрібно було все зібрати, довести до товарного вигляду, вигідно продати. Сад та город завжди були в зразковому стані. Насадження віддячували за догляд добрими врожаями, а відтак – прибутками хазяїв. Ольга Іванівна в повній мірі довіряла Кирилу, вона доручала йому возити овочі та фрукти на продаж у Миколаїв, приймаючи потім вторговані гроші.
Коли почалася війна 1914 року, Аркаси говорили, що Росію чекають тривожні часи, що за війною обов’язково прийде революція. У 1915 році вони продали маєток у Богданівці, будинок у Миколаєві, всі меблі й, навіть, своє вбрання – сукні, спідниці, пальто тощо. Роздобудьків розрахували, місцем їх проживання стало містечко Богоявленськ. Кажуть, що хазяї виділили їм корову, подарували невеликий килим. У листопаді 1915 року Кирило влаштувався на роботу в механічну майстерню заводу «Наваль», на якому працювали брати Володимир та Лука.
Унтер-офіцери 32-го піхотного Кременчуцького полку царської армії
Фото виконане між вереснем 1912 року та вереснем 1913 року, місце походження не зазначене, орієнтовно – Варшава.
Другий зліва направо старший унтер-офіцер Лука Тимофійович Роздобудько (1888–1980), призваний в армію в 1908 році з м. Миколаєва. На його грудях медаль «В память 100-летия Отечественной войны 1812 г.» та знак полку.
10,0 см Х 15,3 см, на картоні.
Підвінечна пара з Миколаєва
На фото відставний унтер-офіцер Лука Тимофійович Роздобудько та його наречена Ганна Терентіївна Непотрібна. Знімок зроблено 6 жовтня 1913 року в день їх вінчання в Симеона-Агрипінинській церкві м. Миколаєва. На звороті оригіналу: «Фотографія Л.Л.Коносевича. Николаевъ. Б.Морская № 39».
10,4 см Х 14,4 см, на картоні.
Через «Велику» революцію 1917-го брати Володимир та Кирило – дочасно пішли з життя: Володимир у березні чи квітні 1922 року упав на роботі у воду, захворів на запалення легенів і, виснажений голодом, невдовзі помер; Кирило помер у 1920 році від черевного тифу, смертельного супутника громадянської війни.